Молода академия 2013
Застосування маловідходних технологій виготовлення заготовок деталей машин
Козиряцька О.В., керівник доц. Негруб С.Л.
Національна металургійна академія України
Одним із головних напрямків розвитку виробництва є широке впровадження маловідходних і безвідходних технологій виготовлення заготовок деталей машин. Технологічна собівартість може бути суттєво знижена за рахунок впровадження точних заготовок. Такими заготовками є заготовки, що отримуються методами порошкової металургії та із композиційних матеріалів.
Можливості порошкової металургії для виготовлення деталей з різними властивостями практично необмежені. Цими методами можна створювати матеріали із композицій металів із різними неметалічними включеннями; отримувати матеріали заданої пористості; із заданими фізико-механічними властивостями. Виготовлені деталі можуть бути самими різними: антифрикційними, конструкційними, фільтруючими, електроконтактними, інструментальними, причому відходи при обробці є мінімальними.
Основними вихідними матеріалами деталей являються порошки металів (залізні, мідні, нікелеві, кобальтові, молібденові, вольфрамові, титанові), порошки-сплави та др. Фізико-механічні властивості порошків визначаються основним матеріалом, наявністю домішок, газів, формою і розмірами частинок, густиною і мікротвердістю.
Застосування високоенергетичних методів формоутворення деталей дозволяє досягати густини біля 100%, і, відповідно міцності, близької до міцності штамповок і виливок з того ж матеріалу.
Формування виробів в більшості випадків виконується холодним пресуванням у закритих прес-формах, після чого виріб запікається і отримує задані властивості. Після запікання можна проводити додаткову обробку: просочення мастильними матеріалами, термообробку, калібрування, обробку різанням.
До антифрикційних деталей відносяться підшипники ковзання, вкладиші, шайби, підп`ятники, які довгий час зберігають експлуатаційні властивості.
Технології виготовлення заготовок деталей машин з композитних матеріалів
Бондар Д.І., керівник завідувач навчальною лабораторією кафедри технології машинобудування Абрамов С.О.
Національна металургійна академія України
Одним із головних напрямків розвитку виробництва є широке впровадження використання технологій виготовлення заготовок деталей машин зі композитних матеріалів.
Одним із найбільш перспективних напрямків створення матеріалів із високими експлуатаційними властивостями є формування композиційних матеріалів з вуглецевими волокнами, що мають різні фізико-механічні і фізико-хімічні властивості. Композиційні матеріали в порівнянні з металами і сплавами мають такі переваги: високі показники міцності, жорсткості і в`язкості; малу чутливість до зміни температури; теплових ударів, високу корозійну стійкість, малу чутливість до поверхневих дефектів, високі пластичні властивості, електро- і теплопровідність.
Композити дають можливість виготовляти деталі машин без заготівельних процесів шляхом безвідходної технології із значним зниженням маси за рахунок більш високої міцності і пружності матеріалів.
Зниження затрат на сировину і виробництво волокон, розробка раціональних технологічних процесів виготовлення деталей із композитів забезпечить їм широке використання в різних галузях промисловості.
Використання верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК)
Кліменко Д.К., керівник завідувач навчальною лабораторією кафедри технології машинобудування Абрамов С.О.
Національна металургійна академія України
Серійне виробництво, в якому випускається до 80% загальної продукції, характеризується великими затратами робочого часу на виконання допоміжних операцій. Основним напрямком скорочення цих затрат є автоматизація виробничих процесів за рахунок використання верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК).
Ефективність застосування верстатів з ЧПК виражається в:
· підвищенні точності і однорідності розмірів і форми оброблюваних заготовок;
· підвищенні продуктивності обробки в кілька разів ;
· зниженні собівартості обробки;
· значному зниженні потреб у висококваліфікованих верстатниках.
Застосування верстатів з ЧПК розвивається у двох напрямках:
Перший напрямок – обробка дуже складних заготовок унікальних деталей, що мають складну конфігурацію і різні фасонні поверхні, виготовлення яких на традиційних верстатах є неможливим або вимагає великих затрат часу і праці, в тому числі висококваліфікованої або важкої фізичної праці.
Другий напрямок – обробка заготовок звичайних деталей з точністю ІТ16 – ІТ8 та шорсткістю Rz =(3…10) мкм. Економічна ефективність застосування верстатів з ЧПК проявляється уже при обробці відносно невеликих партій (20…30 шт.) заготовок.
Вдосконалення систем ЧПК в першу чергу направляється на підвищення точності обробки заготовок і компенсацію виникаючих похибок. Системами забезпечується безступінчасте регулювання частоти обертання шпінделя із збереженням постійності швидкості різання при переході на обробку поверхонь другого діаметра; можливість кутового позиціонування шпинделя для орієнтованої установки в патрон несиметричної заготовки; можливість поперечної обробки на токарному верстаті нерухомої заготовки свердлуванням і фрезеруванням.
Нові системи з ЧПК передбачають компенсацію систематичних похибок обробки, пов`язаних із тепловими деформаціями технологічної системи, впливом зазорів в з`єднаннях на точність переміщень; автоматичну корекцію накопичених похибок.
21 травня на кафедрі графіки і нарисної геометрії проводилась Всеукраїнська науково-технічна конференція студентів і молодих вчених в рамках «Молода академія 2013», в якій переможцями в підсекції «Нарисна геометрія, інженерна та комп'ютерна графіка» стали:
1 місце -
ст. Басенко В. (гр. МЕ-04-11) (керівник доц. Морозенко Є.П.) з доповіддю «Графічний метод побудови ізоліній магнітного поля двох провідників з односпрямованим струмами».
ст. Псарьов А. (гр. МБ -02-10) (керівник ст. Викладач Вишневський І.В.) з доповіддю «Комп'ютерне моделювання складних поверхонь методом перетинів».
2 місце-
ст. Кондратінскій В. (гр. КН-01-12) (керівник ст. Викладач Белінська Ю.Ю.) з доповіддю «Роль комп'ютерної графіки в підготовці бакалаврів в області комп'ютерних наук».
Вгору: Наукова робота студентів